Словник української мови (1937)/баглаї

by Борис Грінченко

◀ багдаль

Словник української мови Борис Грінченко Б баглаї

багнистий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Баглаї́, ї́в, м. мн. Лень. Употребл. в выраж.: баглаї напали — лень одолела. Ном. № 10939. То же: баглаї вки́нулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. Волч. у. Баглаї би́ти. Быть праздным, ничего не делать, бить баклуши. Ном. № 10940. К. ЧР. 191.