Словник української мови (1937)/багаття
◀ багатство | Словник української мови Б багаття |
багатшати ▶ |
|
Бага́ття, тя, с. 1) Огонь. Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить… казав троянський флот спалить. Котл. Ен. V. 33. 2) Горящие угли. 3) Костер. Наймит розпалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш. Левиц. Пов. 109.