Словник української мови (1937)/багатирський
◀ багатирство | Словник української мови Б багатирський |
багатитися ▶ |
|
Багати́рський, а, е. 1) = Багатирів. Г. Барв. 189. 2) Богатырский. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою. Котл. Ен. 231.