Словник української мови (1937)/бавити

by Борис Грінченко

◀ бавина

Словник української мови Борис Грінченко Б бавити

бавитися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́вити, влю, виш, гл. 1) Забавлять, развлекать. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошеє та кучеряве своє маленькеє внуча. Шевч. 424. 2) Удерживать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте. О. 1862. IV. 27. 3) = Бавитися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Каменец. у. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе? Федьк. Поез. I. 25.