Словник української мови (1937)/бабіти

by Борис Грінченко

◀ бабінка

Словник української мови Борис Грінченко Б бабіти

бабка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бабі́ти, бі́ю, єш, гл. 1) Делаться женоподобным, бабиться, изнеживаться. См. Ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться от долгого пребывания в воде (о человеч. теле). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.