Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бабій
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бабі́й, бія́, м. 1) Любитель женского пола, волокита, ловелас. 2) Неженка, уподобляющийся женщине. Желех. 3) = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.