Словник української мови (1937)/ачей
| ◀ ач! | Словник української мови А ачей |
ачу ▶ |
|
Аче́й, нар. Авось, может быть. Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. ЗОЮР. I. 316. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю. Н. п.