Словник української мови (1937)/аршинник
| ◀ аршинний | Словник української мови А аршинник |
аря! ▶ |
|
Арши́нник, ка, м. Мышьяк. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мне тебе дать. (Бранное выражение). Фр. Пр. 9.