Словник української мови (1937)/архімандричий
◀ архімандритство | Словник української мови А архімандричий |
архірей ▶ |
|
Архімандри́чий, а, е. Архимандритский. Ввійшов архімандрит. На його грудях заблищав архімандричий хрест. Левиц. Пов. 317. Архімандрича ряса. Морд. П. 32.