Словник української мови
Борис Грінченко
А
арена
Київ: Соцеквидав України, 1937

Аре́на, ни, ж. Арена, поприще, место для состязания. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. В переносном смысле — место, поприще деятельности. Виступає… горопаха русин на арену публіцистики і як же ви думаєте він почувається посеред широкої вільної арени слова? К. Кр. 35.