Словник української мови
Борис Грінченко
А
арабин
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ара́б, ба и ара́бин, на, м. Араб. АД. I. 134. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.