Словник української мови (1937)/антимінс
| ◀ антам | Словник української мови А антимінс |
антипка ▶ |
|
Антимі́нс, са, м. Антиминс. Узяв лядський антимінс із церкви та й привіз до преосвященного. ЗОЮР. I. 263.
| ◀ антам | Словник української мови Борис Грінченко А антимінс |
антипка ▶ |
|
Словник української мови — А
антимінс
Борис Грінченко
1937
Антимі́нс, са, м. Антиминс. Узяв лядський антимінс із церкви та й привіз до преосвященного. ЗОЮР. I. 263.