Словник української мови (1937)/амінь

by Борис Грінченко

◀ американський

Словник української мови Борис Грінченко А амінь

амуніція ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Амі́нь, нар. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется как существительное м. р. в значении: конец, смерть. Фр. Пр. 4. Амінь тобі буде. Ном. № 3650. Мовчи, а то тут тобі й амінь! Шевч. 300.