Словник української мови
Борис Грінченко
А
амфора
Київ: Соцеквидав України, 1937

А́мфора, ри, ж. Амфора, род греческого и римского кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капітолія — і хором співають гімн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607.