Словник української мови
Борис Грінченко
А
амбон
Київ: Соцеквидав України, 1937

Амбо́н, на и ну, м., амво́н, ну, м. Амвон. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХП. 122.