Словник української мови (1937)/аж
| ◀ аєр | Словник української мови А аж |
аже ▶ |
|
Аж, сз. 1) Так что даже, ажно, даже. Дурний, аж крутиться. Посл. А прокинувся мій пустунчик — і гуком його в хаті, аж сохи движать. МВ. II. 10. Далекий шлях, панибрати, знаю його, знаю, аж на серці похолоне, як його згадаю. Шевч. Еней від неї одступався, поки зайшов через поріг, а далі аж не оглядався, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. I. 34. Аж чудно далебі мені! Гліб. 71. Грає кобзар, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Перед словами, обозначающими количество, указывает на значительность последнего и переводится словом «целых»: Аж три дні морочився з цією роботою, т. е. целых три дня возился с этой работой. Коли чують: щось гуркотить, — аж то гайдамаки, аж дванадцять. Рудч. Ск. II. 181. Аж три пари на радощах кумів назбирали. Шевч. 103. 3) Перед словами, показывающими место или время, употребляется обыкновенно с предлогами: до, за, на и пр. в значении «самый», указывая на достижение отдаленного или крайнего предела. Аж до моря запорожці степ широкий крили. Шевч. 124. Аж на вершечок зліз на грушу. Аж під піл заліз, шукаючи. Ой приїхав Гамалія аж у ту Скутару. Шевч. 61. Полинь, полинь, голубонько, аж в Київ зо мною. Мет. 41. Вип'єш, — біжи якомога, що́ б там ні кричало, не оглянься, поки станеш аж там, де прощалась. Шевч. 16. Аж до вечора сидів у його, — вже смерком вернувся додому. 4) Аж по́ки. До тех пор пока. Пробувайте в госпо́ді, аж поки вийдете звідтіля. Єв. Мр. VI. 10. 5) Аж аго́сь, аж ось, аж осьде, аж осьдечки, аж от, аж от де. Вот, вот где; как вот. Мнж. 175. Де мішок? — «Аж ось». Аж осьдечки опинився, ганявшись за конем. Тількищо випрягають коней, аж ось іде лейстровий городський козак Головко. ЗОЮР. I. 256. Аж ось прилітає змій. Рудч. Ск. I. 132. Аж ось настає голод. Рудч. Ск. II. 35. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161. 6) Аж ось коли, аж от коли. Вот когда. Аж ось коли довідався, а то все не знав. 7) Аж он, аж ондечки. Вон там. Аж ондечки він живе на тому краю села. 8) Как вот уже, как вдруг. Лечу, дивлюся, аж світає, край неба палає. Шевч. 218. Дивлюсь, аж наші йдуть. Як послала мене мати в степ пшениці жати, аж там чумак воли пасе, став зо мною жартувати. Мет. 21. Дивляться, аж там приковані три зміїхи. Рудч. Ск. II. 72. Тількищо поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню. ЗОЮР. I. Аж гульк! Как вдруг. Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти, сміючись. Шевч. 28. 9) Ан; а между тем. Я думав так, аж воно інакше. 10) Аж-аж-аж! Показывает усиленное действие, желание. Сидів, сидів (голодний вовк), так їсти аж-аж-аж!.. Рудч. Ск. I. 3. «Грійте окропу, — я миться буду!». Мати нагріла такого гарячого, що аж-аж-аж! Грин. I. 43.