Словник української мови
Борис Грінченко
А
адже
Київ: Соцеквидав України, 1937

Адже́, адже́ж, нар. 1) Ведь. А оддаси душу? — пита чорт. — «Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба». Рудч. Ск. II. 21. Адже ти бачила! Шевч. 317. 2) Да, конечно. Чи ти підеш туди? — Аджеж!