Словник української мови (1937)/абищиця
◀ абир! | Словник української мови А абищиця |
аблегат ▶ |
|
Аби́щиця, ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. III. 222.
◀ абир! | Словник української мови Борис Грінченко А абищиця |
аблегат ▶ |
|
Словник української мови — А
абищиця
Борис Грінченко
1937
Аби́щиця, ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. III. 222.