Словник української мови (1927)/єдиниця
| ◀ єдиний | Словник української мови Є єдиниця |
єдиничок ▶ |
|
Єдини́ця, ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одини́ця 2. Ой у вдови єдиниця та ще не віддана. Чуб. V. 363. Ум. Єдини́чка.
| ◀ єдиний | Словник української мови Борис Грінченко Є єдиниця |
єдиничок ▶ |
|
Словник української мови — Є
єдиниця
Борис Грінченко
1927
Єдини́ця, ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одини́ця 2. Ой у вдови єдиниця та ще не віддана. Чуб. V. 363. Ум. Єдини́чка.