Словник української мови (1927)/кістлявий

by Борис Грінченко

◀ кістка

Словник української мови Борис Грінченко К кістлявий

кістняк ▶

Київ: Горно, 1927

Кістля́вий, а, е. Костлявый. Хто тілько кістлявим пальцем проштрикує у носі ямки, замість табаки. Кв. I. 243. На кістлявих її плечіх сіріє сорочка. Мир. Пов. I. 121.