Словник української мови (1927)/кінський

by Борис Грінченко

◀ кінь

Словник української мови Борис Грінченко К кінський

кіп ▶

Київ: Горно, 1927

Кі́нський, а, е. Лошадиный, конский. Уже почав він землю кінським копитом орати. Макс. Шкуратяні подушечки, напхані кінським волосом. Ком. I. Кі́нська м'я́та. Раст. а) Полевая мята. Mentha arvensis; б) Lamium amplexicalle. L. ЗЮЗО. I. 126. Кі́нський щаве́ль. Раст. Rumex obtusifolius. ЗЮЗО. I. 178.