Словник української мови (1927)/кійло

by Борис Грінченко

◀ кізяк

Словник української мови Борис Грінченко К кійло

кіл ▶

Київ: Горно, 1927

Кі́йло, ла, с. Ковыль, Stippa pennata. О. 1862. V. Кух. 38. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить. Грин. III. 462.