Словник української мови (1927)/кібіт
◀ кібець | Словник української мови К кібіт |
кібка ▶ |
|
*Кібі́т, ту, м. Смышленность, расторопность. Як у кого є кібіт, то тому не важко розібрати, шо воно й як. Крим.
◀ кібець | Словник української мови Борис Грінченко К кібіт |
кібка ▶ |
|
Словник української мови — К
кібіт
Борис Грінченко
1927
*Кібі́т, ту, м. Смышленность, расторопность. Як у кого є кібіт, то тому не важко розібрати, шо воно й як. Крим.