Словник української мови (1927)/крісельце
| ◀ кріселко | Словник української мови К крісельце |
кріслатий ▶ |
|
Крісе́лко, ка и крісе́льце, ця, с. Ум. от крі́сло. *Опустивсь Любораченко на кріселко. Св. Л. 259.
| ◀ кріселко | Словник української мови Борис Грінченко К крісельце |
кріслатий ▶ |
|
Словник української мови — К
крісельце
Борис Грінченко
1927
Крісе́лко, ка и крісе́льце, ця, с. Ум. от крі́сло. *Опустивсь Любораченко на кріселко. Св. Л. 259.