Словник української мови (1927)/кругловидий
◀ кругловатий | Словник української мови К кругловидий |
круглолиций ▶ |
|
Круглови́дий, а, е. Круглолицый. Ном. № 13790. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. К. ЧР. 104. Ум. Круглови́денький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня. МВ. II. 83.