Словник української мови (1927)/кругловатий
| ◀ круглобокий | Словник української мови К кругловатий |
кругловидий ▶ |
|
Круглова́тий, а, е. Кругловатый. Вся його постать, цілий обвід повного кругловатого лиця виявляло зразу його м'яку натуру. Левиц. I. 239.