Словник української мови (1927)/кричання
| ◀ крицяний | Словник української мови К кричання |
кричати ▶ |
|
Крича́ння, ня, с. Крик. Кричання не своїм голосом. Левиц. (Правда, 1868, 520).
| ◀ крицяний | Словник української мови Борис Грінченко К кричання |
кричати ▶ |
|
Словник української мови — К
кричання
Борис Грінченко
1927
Крича́ння, ня, с. Крик. Кричання не своїм голосом. Левиц. (Правда, 1868, 520).