Словник української мови (1927)/крицяний
◀ криця | Словник української мови К крицяний |
кричання ▶ |
|
Крицяни́й, а́, е́ = Кри́цевий. Шух. I. 192. Похмуро дивит в крицяну рушницю. Федьк. I. 19.
◀ криця | Словник української мови Борис Грінченко К крицяний |
кричання ▶ |
|
Словник української мови — К
крицяний
Борис Грінченко
1927
Крицяни́й, а́, е́ = Кри́цевий. Шух. I. 192. Похмуро дивит в крицяну рушницю. Федьк. I. 19.