Словник української мови (1927)/криси

by Борис Грінченко

◀ крисачок

Словник української мови Борис Грінченко К криси

криска ▶

Київ: Горно, 1927

Кри́си, сів, м. мн. 1) Края горшка, миски. Здавались йому крисами коло горшка, або коло миски. Левиц. I. 244. 2) Поля шляпы. Рудч. Чп. 248. Чуб. VII. 413. Гол. Од. 69. В солом'яному брилі з широкими крисами. О. 1802. IX. 60. 3) = Кри́ла 8. Черниг. у. Ум. Кри́сочки. Взели шепочки по-за крисочки. Kolb. I. 109.