Словник української мови (1927)/кремплювати
| ◀ кремпіль | Словник української мови К кремплювати |
кремсати ▶ |
|
*Кремплюва́ти, люю, єш, гл. Стягивать палкой связывающую что-либо веревку, укреплять. См. Кре́мпіль 1. Казав йому, дурню, кремплюй навилником, бо сіно — пірей сковзьке — ну й роз'їхалося, як на греблю з'їзджав. Пир. у., Конон.