Словник української мови (1927)/країна
| ◀ краєчок | Словник української мови К країна |
край ▶ |
|
Країна, ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. Рі́дна країна. Родина, отечество. Ум. Країнка, країнонька, країночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.