Словник української мови (1927)/кпитися
| ◀ кпити | Словник української мови К кпитися |
кравальниця ▶ |
|
Кпи́тися, кплю́ся, кпи́шся, гл. 1) Издеваться. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Гол. I. 314. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. Нп. 2) Жеманиться. Не кпися, сванечко, не кпися: візьми чарочку, напийся. Мет.