Словник української мови (1927)/коїти
| ◀ козячий | Словник української мови К коїти |
коїтися ▶ |
|
Ко́їти, ко́ю, їш, гл. Делать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. К. ЧР. 75. Лихо коїти. Ном. № 2874.
| ◀ козячий | Словник української мови Борис Грінченко К коїти |
коїтися ▶ |
|
Словник української мови — К
коїти
Борис Грінченко
1927
Ко́їти, ко́ю, їш, гл. Делать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. К. ЧР. 75. Лихо коїти. Ном. № 2874.