Словник української мови (1927)/коханий

by Борис Грінченко

◀ коханець

Словник української мови Борис Грінченко К коханий

коханка ▶

Київ: Горно, 1927

Коха́ний, а, е. 1) Любезный. Ляхам своїм коханим росказуйте, а не мені. Стор. 2) = Коха́нець. Не жди свого коханого з далекого краю. Мет. 3) Милый, любимый, дорогой. Чи я в батька не кохана була? Нп. Пан-отченьку ти наш коханий! К. ЧР. Ум. Коха́ненький. Синочки да кучерявенькії, а дочечки да коханенькії. Гринч. III. 442.

Ко́ханий, а, е. Взлелеянный, вырощенный. Тілько що соняшники не кохані, не прохані ростуть собі. МВ. (1862. I. 96). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала. Мет. 205.