Словник української мови (1927)/котелок
◀ котелка | Словник української мови К котелок |
котеня ▶ |
|
Котело́к, лка́, м. 1) Ум. от коте́л. Докопавсь до грошей да й витяг як сили мога котелок хороший. ЗОЮР. II. 88. 2) Мн. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139.