Словник української мови (1927)/котел
◀ котвиця | Словник української мови К котел |
котелка ▶ |
|
Коте́л, тла́, м. 1) Котел. 2) Литавры. Приїхали (в Січ), вдарили в котли, зібрались козаки. ЗОЮР. I. 168. Ум. Котело́к.
◀ котвиця | Словник української мови Борис Грінченко К котел |
котелка ▶ |
|
Словник української мови — К
котел
Борис Грінченко
1927
Коте́л, тла́, м. 1) Котел. 2) Литавры. Приїхали (в Січ), вдарили в котли, зібрались козаки. ЗОЮР. I. 168. Ум. Котело́к.