Словник української мови (1927)/косиня
◀ косинець | Словник української мови К косиня |
коситень ▶ |
|
I. Косиня́, ні́, ж. Кривая линия, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно. Донск. обл. Миусск. окр.
II. Косиня́, ня́ти, ж. Ум. от коса́. Роздивлялась на свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята. Левиц. I. 199.