Словник української мови (1927)/косий

by Борис Грінченко

◀ косибав

Словник української мови Борис Грінченко К косий

косина ▶

Київ: Горно, 1927

Ко́сий, а, е. 1) Косой. Постіл косий, а я босий. Чуб. 2) О столе: треугольный. По-під стінами стояло 12 стільців, в кутках косі столики. Левиц. I. 133. 3) = Косми́на. КС. 1898. VII. 45.