Словник української мови (1927)/королик

by Борис Грінченко

◀ короленко

Словник української мови Борис Грінченко К королик

королиха ▶

Київ: Горно, 1927

Коро́лик, ка, м. 1) Ум. от коро́ль. 2) Зоол. Крапивник, Motacilla troglodytes. Вх. Лем. 427. *3) Ум. от кріль I. Вишкіряється, моргає, як королик вусами. Св. Л. 258.