Словник української мови (1927)/кріль
◀ кріличка | Словник української мови К кріль |
крім ▶ |
|
Кріль, кроля́, м. 1) Кролик. Зевс моргнув як кріль усами. Котл. Котик у його хліві кролів ловить. Рудч. Ск. 2) = Кропи́в'янка. Вх. Уг. 247.
◀ кріличка | Словник української мови Борис Грінченко К кріль |
крім ▶ |
|
Словник української мови — К
кріль
Борис Грінченко
1927
Кріль, кроля́, м. 1) Кролик. Зевс моргнув як кріль усами. Котл. Котик у його хліві кролів ловить. Рудч. Ск. 2) = Кропи́в'янка. Вх. Уг. 247.