Словник української мови (1927)/короваїв
| ◀ короваєць | Словник української мови К короваїв |
коровай ▶ |
|
Корова́їв, ває́ва, ве. Принадлежащий корова́ю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Нп.
| ◀ короваєць | Словник української мови Борис Грінченко К короваїв |
коровай ▶ |
|
Словник української мови — К
короваїв
Борис Грінченко
1927
Корова́їв, ває́ва, ве. Принадлежащий корова́ю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Нп.