Словник української мови (1927)/коровай
| ◀ короваїв | Словник української мови К коровай |
коровайний ▶ |
|
Корова́й, ва́ю, м. Свадебный хлеб. Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. Шевч. 108. Корова́й бга́ти. Делать коровай. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156.