Словник української мови (1927)/конвалія
| ◀ конати | Словник української мови К конвалія |
конвой ▶ |
|
Конва́лі́я, лії, ж. Ландыш. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. Котл. Ен. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. О. 1862. VIII. 16.