Словник української мови (1927)/комірчик
| ◀ комірство | Словник української мови К комірчик |
комірчина ▶ |
|
*Комі́рчик, ка, м. 1) Ум. от ко́мір. 2) = Коміре́ць 2.
| ◀ комірство | Словник української мови Борис Грінченко К комірчик |
комірчина ▶ |
|
Словник української мови — К
комірчик
Борис Грінченко
1927
*Комі́рчик, ка, м. 1) Ум. от ко́мір. 2) = Коміре́ць 2.