Словник української мови (1927)/комендант
◀ коменда | Словник української мови К комендант |
комендерувати ▶ |
|
Коменда́нт, та, м. Комендант. Рудч. Чп. 103. Пусти ж мене, коменданте, з обозу додому. Чуб. V. 332.
◀ коменда | Словник української мови Борис Грінченко К комендант |
комендерувати ▶ |
|
Словник української мови — К
комендант
Борис Грінченко
1927
Коменда́нт, та, м. Комендант. Рудч. Чп. 103. Пусти ж мене, коменданте, з обозу додому. Чуб. V. 332.