Словник української мови (1927)/колоття
◀ колотовця | Словник української мови К колоття |
колотуха ▶ |
|
Колоття́, тя́, с. 1) Закалывание многих (преимущественно о свиньях). 2) Раскалывание.
◀ колотовця | Словник української мови Борис Грінченко К колоття |
колотуха ▶ |
|
Словник української мови — К
колоття
Борис Грінченко
1927
Колоття́, тя́, с. 1) Закалывание многих (преимущественно о свиньях). 2) Раскалывание.