Словник української мови (1927)/коломазь
| ◀ коломазня | Словник української мови К коломазь |
коломиєць ▶ |
|
Коло́мазь, зі, ж. Деготь, скопляющийся на осях; вообще деготь и мазь для колес. *Траплялося, що й помічу у отця Максима коломазь на закаблуці, дак я собі байдуже. Кон. III. 355.