Словник української мови (1927)/колодитися
◀ колоддя | Словник української мови К колодитися |
колодиця ▶ |
|
Колоди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Коро́дитися. Вона ще звечора стала колодитися на поперек, що болить. Зеньк. у. Залюбовск.
◀ колоддя | Словник української мови Борис Грінченко К колодитися |
колодиця ▶ |
|
Словник української мови — К
колодитися
Борис Грінченко
1927
Колоди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Коро́дитися. Вона ще звечора стала колодитися на поперек, що болить. Зеньк. у. Залюбовск.