Словник української мови (1927)/козій

by Борис Грінченко

◀ козиця

Словник української мови Борис Грінченко К козій

козлик ▶

Київ: Горно, 1927

Козі́й, зія́, м. 1) Название вола с расходящимися в стороны рогами, концы которых закручены наружу. КС. 1898. VII. 45. *2) Козий пастух. Там козій прийшов. С. Ситківці Липов. у. Ефр.