Словник української мови (1927)/козлик
| ◀ козій | Словник української мови К козлик |
козлина ▶ |
|
Ко́злик, ка, м. 1) Ум. от козе́л, козлик. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. I. 41. 2) Весенняя игра. Играющие, взявшись за руки и составивши круг, поют про козлика. Чуб. III. 89. 3) Мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.